- смуглий
- —————————————————————————————сму́глийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
смуглий
Смотреть что такое "смуглий" в других словарях:
смуглий — а, е. Темнуватого забарвлення (про шкіру). || Який має таку шкіру (про людину) … Український тлумачний словник
смуглість — лості, ж. Властивість за знач. смуглий … Український тлумачний словник
смуглішати — аю, аєш, недок. Ставати, робитися смуглішим (див. смуглий) … Український тлумачний словник
смуглявий — а, е. Трохи смуглий (про шкіру). || Який має таку шкіру (про людину). || у знач. ім. смугля/вий, вого, ч.; смугля/ва, вої, ж. Той (та), що має трохи смуглу шкіру … Український тлумачний словник
смуглявішати — аю, аєш, недок. Ставати, робитися смуглявішим (див. смуглий) … Український тлумачний словник
смуглястий — а, е, рідко. Трохи смуглий; смуглявий … Український тлумачний словник
чорний — а, е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір я такого кольору. || нар. поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо/рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого … Український тлумачний словник
чорномазий — а, е, розм. 1) Чорний від бруду, замазаний в землю, грязь і т. ін. 2) З темним кольором шкіри, дуже смуглий. || у знач. ім. чорнома/зий, зого, ч.; чорнома/за, зої, ж. Людина з таким обличчям … Український тлумачний словник
